Posted By Рубанівське on 22.02.2013

* * *

Де ти, слово моє нелукаве?
Я без тебе в полоні думок,
І не можу їх владно направить
У живий і розумний струмок.

Я без тебе — співак безголосий
І думки, ще до вчора живі,
Помирають німотно у стосах,
Не ходивши в довколішний світ.

Не втікай за безпечні межини,
В закулісся життя не втікай,
І до світла, до правди стежину,
Як рятунку для себе шукай.

Видибай, видибай моє слово!
Не лякайся обмов і негод;
Проростай і дзвени колосково
Хлібом правди іди у народ.

Ти — єдине, чим я послужити
Україні ще б зміг, далебі,
А не скнів за життя пустоцвітом
В бездіяльній самотній журбі

То ж рішуче виходь за лаштунки
Й не в партері на «браво» проси;
Голос щирої доброї думки
До гальорки натхненно неси!

Там ті люди — прості й безталанні,
Де для тебе ніхто не чужий;
Пануватимеш там у пошані,
Якщо будеш по — правдонці жить.

Видибай, видибай моє слово,
І не крийся за втому і вік —
Підіймайсь і шуми яворово,
Доки ми ще з тобою живі!

Доки кривда в поля України,
Мов амброзія, хижо вроста,
Протиставитись їй яворинно —
Наша доля і наша мета!

                                         Михайло Пишний

Category: Цікаве
Метки: