2014 рік — рік Тараса Шевченка

Рідна Україно!
Дорогі брати і сестри! Любі діти!
Христос Воскрес!
В ці Світлі Пасхальні Дні бажаю,
щоб Вселенський Великодній Дух Любові,
Дух Свободи, Дух Мужності,
Дух Правди, Добра, Краси і Радості
перебував у кожній душі і серці
всього великого українського народу!
Щоб Свята Україна була навіки віків
Вільною і Щасливою!
Радій, Співай, Святкуй гостинно —
Це Твій Великдень, Україно!
Христос Воістину Воскрес!
	З любов’ю,
	священик Василь Пишний

4 травня, Неділя 3-тя після Пасхи. Гл. 2

Свв. Жон Мироносиць

Літургія – з 8:00

Хрещення, Вінчання

5 травня, понеділок

- 185 років від дня народження Степана Даниловича Ніса

(1829-1900), українського етнографа і фольклориста

- 160 років від дня народження Григорія Андрійовича Лишина

(1854-1880), українського композитора, музичного і театрального

критика

6 травня, вівторок

Вмч. Георгія Переможця

Літургія – з 8:00

- 150 років від дня народження Кирила Трильовського

(1864-1941), українського громадсько-політичного діяча,

адвоката, публіциста, видавця

- 110 років від дня народження

Юрія Костянтиновича Делімарського (1904-1990),

українського хіміка

8 травня, четвер

- 200 років від дня народження С.П.Стебліна-Камінського

(1814-1885), українського письменника і педагога

- 180 років від дня народження В.Н.Вовка-Карачевського

(1834-1893), українського громадського діяча, публіциста

11 травня, Неділя 4-та після Пасхи. Гл. 3

Про розслабленого

Літургія – з 8:00

- 150 років від дня народження Етель Ліліан Войнич

(1864, Корк, Ірландія — 28 липня 1960, Нью-Йорк),

англійської письменниці, перекладача українських народних пісень

та поезій Тараса Шевченка

13 травня, вівторок

- 165 років від дня народження Панаса Мирного (1849-1920),

українського письменника, драматурга, перекладача

14 травня, середа

Переполовення П’ятидесятниці

Сщмч. Макарія, митр. Київського (1497)

Літургія – з 8:00

Освячення води

15 травня, четвер

Блгвв. кнн. Бориса і Гліба

- 250 років від дня народження Петра Дмитровича Лодія

(1764-1829), українського філософа-просвітителя,

юриста і поета

16 травня, п’ятниця

Прп. Феодосія, ігум. Києво-Печерського

 

17 травня, субота

- 230 років від дня народження Івана Снігурського

(1784-1847), українського церковного діяча, мецената

 

18 травня, Неділя 5-та після Пасхи. Гл. 4

Про самарянку

Вмц. Ірини

Літургія – з 8:00

- День пам’яті жертв політичних репресій

- 155 років від дня народження Володимира Христиановича Заузе

(1859-1939), українського графіка

 

* * *

Родные мои, был у меня самый счастливый день в жизни, как раз на Пасху, вот послушайте. Пригнали как-то к нам в лагерь девчонок. Все они молодые, наверное, и двадцати им не было. Их бандеровками называли, не знаю что такое бандеровки? Знаю только, были они с Украины, хохлушки, тихие такие, богомольные. Говорят, свободы захотели. Среди них одна – красавица. Коса у неё до пят, и лет ей от силы шестнадцать. И вот она-то так ревет, так плачет! Как же горько ей, девочке этой, что так убивается она, так плачет в пасхальный день. Подошел ближе, спрашиваю… А собралось тут заключенных человек двести. – А отчего девушка-то так ревет? Кто-то мне отвечает: — Трое суток ехали, нам хлеба дорогой не давали. А когда приехали – сразу все выдали. А она не ела, дни у неё что ли такие, постные, перед Пасхой. А паек-то этот, который за три дня, и украли, выхватили как-то у нее. Вот, получается, трое суток она не ела, мы бы поделились с нею, но у нас хлеба нет, уже все съели.
А у меня в бараке была заначка пасхальная – буханка хлеба! Бегом я в барак… Какой хлеб сами понимаете, но все же хлеб. Хлеб беру и бегом назад. Несу хлеб девочке и даю. А она мне: — Ні, не треба! Я честь свою за хліб не продаю! И хлеба-то не взяла, батюшки! Милые мои, родные! Да Господи! Не знаю, какая честь такая, что человек за нее умереть готов? До того не знал, а в тот день узнал, что это девичьей честью называется!
Сунул я этот кусок ей под мышку, и бегом за зону, в лес! В кусты забрался, и такие были слезы у меня, но не горькие, а радостные, пасхальные… Думаю, Господь скажет: — Голоден был, а ты, Павлуха, накормил Меня. – Когда, Господи? – Да вот эту девку-то, бандеровку… то ты Меня на Пасху накормил! Вот это был и есть самый счастливый день в моей жизни!

Из лагерных рассказов о. Павла Груздева

 

Category: No_Send_RSS
Метки: