7 грудня 2016 — 8 січня 2017
Posted By eavadmin on 08.12.2016
7 грудня, середа
Вмц. Катерини (305)
Літургія з 8:00
8 грудня, четвер
– 140 років від дня народження
Марії Степанівни Слободівни-Крушельницької
(1876-1935), української письменниці,
актриси, громадської діячки.
Дружина Антона Крушельницького, мати Володимири,
Івана, Богдана, Тараса та Остапа Крушельницьких,
бабуся Лариси та Марії Крушельницьких.
Майже вся родина Марії Крушельницької
була знищена НКВДистами.
10 грудня, субота
Ікони Божої Матері «Знамення» (1170)
Вечірня з 17:00
11 грудня, Неділя
Літургія з 8:00
13 грудня, вівторок
Ап. Андрія Первозваного (62)
17 грудня, субота
Вмц. Варвари (306)
Вечірня з 17:00
18 грудня, Неділя
Літургія з 8:00
Вечірня з 17:00
19 грудня, понеділок
Свт. Миколи Чудотворця (345)
Літургія з 8:00
20 грудня, вівторок
– 400 років від часу видання (1616)
у Києво-Печерській друкарні
першої датованої книги «Часослов»
23 грудня, п’ятниця
– 65 років із дня смерті
Петра Миколайовича Федуна-Полтави
(24 лютого 1919, с. Шнирів, Бродський повіт,
Західноукраїнська Народна Республіка - 23 грудня 1951, загинув у бою з НКВС, с. Вишнів, Рогатинський район, Станіславська область). Заступник Голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, член ОУН, керівник Головного осередку пропаганди Проводу ОУН, референт політвиховного відділу Головного військового штабу УПА і керівник Бюро інформації УГВР; чоловий ідеолог («політвиховник») українського збройного підпілля ОУН-УПА 1940/50-их рр., пропагандист, публіцист і редактор та автор багатьох повстанських публікацій.
Лицар Срібного Хреста Заслуги (1947).
Петро Федун народився в селянській родині.
У 1931 р. по закінченні народної школи в рідному селі вступив на навчання до Бродівської державної гімназії імені Юзефа Коженьовського - навчального закладу гуманітарного типу з посиленим вивченням класичних мов (тоді з польською мовою викладання).
Саме в гімназії відбулося формування його світоглядних позицій та національно-патріотичних переконань, під впливом о. Михайла (Євгена Осадця) — відомого духовного композитора, диригента хору «Боян», викладача української філології.
У підпільну роботу Організації Українських Націоналістів Петро Федун активно включився в середині 30-х рр. Є свідчення про те, що в 1936 р. він разом з двома односельцями (Б. Панасюком та В. Ящуном) належав до юнацького осередку ОУН і читав у селі лекції для молоді.
У 1939 р., успішно здавши матуру, вступив на медичний факультет Львівського університету.
З того часу — постійно мешкав у Львові на вулиці Глибокій, 1.
Після приєднання Галичини до СРСР у грудні 1939 — січні 1940 рр., у зв’язку з мобілізацією до Червоної армії навчання не закінчив. В рядах ЧА воював проти Фінляндії 1940, у зв’язку з чим написав оповідання «Прапор Фінляндії», у якому червоноармійці з України знаходять у вбитої снайперки-фінки національний прапор і задумуються: а який же прапор в України? Також воював проти Німеччини 1941, в цьому ж році потрапив у німецький полон, з якого вдалося звільнитися. Навчався у Львові 1942-1944 рр. У Львові ж зустрівся зі своєю знайомою з дитинства — майбутньою нареченою Любою Микитюк, 1921 року народження, донькою священика, засланого на десять років до таборів, лаборанткою кафедри фармацевтичної хімії Львівського медичного інституту і членом ОУН з 1940 року. Згодом саме вона таємно передаватиме ліки командувачу УПА Роману Шухевичу.
Допомагала Петру Федуну і була його зв’язковою
також поетеса Марта Гай.
Редактор журналу «Юнак», крайовий провідник юнацтва ОУН ЗУЗ 1942-1943 рр., комендант Школи кадрів юнацтва ОУН в Карпатах 1944 р.
Петро Федун найбільше відомий як провідний ідеолог-«політвиховник» ОУН і УПА та всього повстанчого руху своїми блискучими агітаційно-публіцистичними працями, писаними і поширюваними під псевдом «Петро Полтава» в умовах підпілля. На теперішній час знайдено 34 статті та брошури. Більшість із них досі невідомі широкому загалу, хоча вони по своєму актуальні і нині в умовах вже незалежної України (по них можна мати уявлення про Українську Самостійну Соборну Державу, за яку боролись повстанці).
24 грудня, субота
Вечірня з 17:00
25 грудня, Неділя,
святих праотців.
Свт. Спиридона (348)
Літургія з 8:00
31 грудня, субота перед Різдвом Христовим
Вечірня з 17:00
1 січня 2017 року, Неділя,
святих отців.
Прп. Іллі Муромця (1188)
Літургія з 8:00
З Новим Роком!
4 січня, середа
Вмц. Анастасії Узорішительниці (304)
6 січня, п’ятниця
Сочевник.
Царські Часи з 10:00
Різдво Христове з 24:00
З Різдвом Христовим!
7 січня, субота, Різдвяні колядки для дітей о 12:00
З 7 по 18 січня – Різдвяні Святки
8 січня, Неділя,
Собор Пресвятої Богородиці
Літургія з 8:00
Вмц. Катерини (305)
Літургія з 8:00
8 грудня, четвер
– 140 років від дня народження
Марії Степанівни Слободівни-Крушельницької
(1876-1935), української письменниці,
актриси, громадської діячки.
Дружина Антона Крушельницького, мати Володимири,
Івана, Богдана, Тараса та Остапа Крушельницьких,
бабуся Лариси та Марії Крушельницьких.
Майже вся родина Марії Крушельницької
була знищена НКВДистами.
10 грудня, субота
Ікони Божої Матері «Знамення» (1170)
Вечірня з 17:00
11 грудня, Неділя
Літургія з 8:00
13 грудня, вівторок
Ап. Андрія Первозваного (62)
17 грудня, субота
Вмц. Варвари (306)
Вечірня з 17:00
18 грудня, Неділя
Літургія з 8:00
Вечірня з 17:00
19 грудня, понеділок
Свт. Миколи Чудотворця (345)
Літургія з 8:00
20 грудня, вівторок
– 400 років від часу видання (1616)
у Києво-Печерській друкарні
першої датованої книги «Часослов»
23 грудня, п’ятниця
– 65 років із дня смерті
Петра Миколайовича Федуна-Полтави
(24 лютого 1919, с. Шнирів, Бродський повіт,
Західноукраїнська Народна Республіка - 23 грудня 1951, загинув у бою з НКВС, с. Вишнів, Рогатинський район, Станіславська область). Заступник Голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, член ОУН, керівник Головного осередку пропаганди Проводу ОУН, референт політвиховного відділу Головного військового штабу УПА і керівник Бюро інформації УГВР; чоловий ідеолог («політвиховник») українського збройного підпілля ОУН-УПА 1940/50-их рр., пропагандист, публіцист і редактор та автор багатьох повстанських публікацій.
Лицар Срібного Хреста Заслуги (1947).
Петро Федун народився в селянській родині.
У 1931 р. по закінченні народної школи в рідному селі вступив на навчання до Бродівської державної гімназії імені Юзефа Коженьовського - навчального закладу гуманітарного типу з посиленим вивченням класичних мов (тоді з польською мовою викладання).
Саме в гімназії відбулося формування його світоглядних позицій та національно-патріотичних переконань, під впливом о. Михайла (Євгена Осадця) — відомого духовного композитора, диригента хору «Боян», викладача української філології.
У підпільну роботу Організації Українських Націоналістів Петро Федун активно включився в середині 30-х рр. Є свідчення про те, що в 1936 р. він разом з двома односельцями (Б. Панасюком та В. Ящуном) належав до юнацького осередку ОУН і читав у селі лекції для молоді.
У 1939 р., успішно здавши матуру, вступив на медичний факультет Львівського університету.
З того часу — постійно мешкав у Львові на вулиці Глибокій, 1.
Після приєднання Галичини до СРСР у грудні 1939 — січні 1940 рр., у зв’язку з мобілізацією до Червоної армії навчання не закінчив. В рядах ЧА воював проти Фінляндії 1940, у зв’язку з чим написав оповідання «Прапор Фінляндії», у якому червоноармійці з України знаходять у вбитої снайперки-фінки національний прапор і задумуються: а який же прапор в України? Також воював проти Німеччини 1941, в цьому ж році потрапив у німецький полон, з якого вдалося звільнитися. Навчався у Львові 1942-1944 рр. У Львові ж зустрівся зі своєю знайомою з дитинства — майбутньою нареченою Любою Микитюк, 1921 року народження, донькою священика, засланого на десять років до таборів, лаборанткою кафедри фармацевтичної хімії Львівського медичного інституту і членом ОУН з 1940 року. Згодом саме вона таємно передаватиме ліки командувачу УПА Роману Шухевичу.
Допомагала Петру Федуну і була його зв’язковою
також поетеса Марта Гай.
Редактор журналу «Юнак», крайовий провідник юнацтва ОУН ЗУЗ 1942-1943 рр., комендант Школи кадрів юнацтва ОУН в Карпатах 1944 р.
Петро Федун найбільше відомий як провідний ідеолог-«політвиховник» ОУН і УПА та всього повстанчого руху своїми блискучими агітаційно-публіцистичними працями, писаними і поширюваними під псевдом «Петро Полтава» в умовах підпілля. На теперішній час знайдено 34 статті та брошури. Більшість із них досі невідомі широкому загалу, хоча вони по своєму актуальні і нині в умовах вже незалежної України (по них можна мати уявлення про Українську Самостійну Соборну Державу, за яку боролись повстанці).
24 грудня, субота
Вечірня з 17:00
25 грудня, Неділя,
святих праотців.
Свт. Спиридона (348)
Літургія з 8:00
31 грудня, субота перед Різдвом Христовим
Вечірня з 17:00
1 січня 2017 року, Неділя,
святих отців.
Прп. Іллі Муромця (1188)
Літургія з 8:00
З Новим Роком!
4 січня, середа
Вмц. Анастасії Узорішительниці (304)
6 січня, п’ятниця
Сочевник.
Царські Часи з 10:00
Різдво Христове з 24:00
З Різдвом Христовим!
7 січня, субота, Різдвяні колядки для дітей о 12:00
З 7 по 18 січня – Різдвяні Святки
8 січня, Неділя,
Собор Пресвятої Богородиці
Літургія з 8:00
Comments