Posted By Рубанівське on 30.05.2011

Вже 5-й рік в селі Рубанівському у храмі Покрови проходять дні пам’яті видатного українського поета і фольклориста І.І. Манжури. У цей час усіх шанувальників його творчості завжди радо зустрічають настоятель Свято-Покровського храму отець Василь Пишний, брати й сестри церковної громади. Сонячний привітний день 15 травня цього року знову тепло вітав численних гостей рубанівського храму. Відразу після Богослужіння прочани зібралися на концертному майданчику, де шановні діячі української культури і мистецтва вже чекали на зустріч з глядачем. Спів пташок, квітучі дерева й кущі, краєвид ставка, вбрана вишитими рушниками сцена – все це сприяло чудовому настрою у присутніх. Як глядачі, так і артисти були одягнені в українські національні костюми. Вів урочистий концерт сам отець Василій: він надав слово виступаючим, оголошував подяки та вручав відзнаки.


Першою розпочала декламувати вірші Манжури О.О. Загумєннікова – заслужена артистка балету України, послушниця храму.
Потім cтарший науковий працівник музею «Літературне Придніпров’я» Н. Є. Василенко розповіла про поета, про його великий внесок в скарбницю української поезії.

А дніпропетровський професор-філолог А.М. Поповський, великий шанувальник і дослідник творчості Манжури подякував В. Пишному за грандіозну просвітницьку роботу на духовній ниві та вміння поєднувати літературну спадщину поета з релігійною мораллю і виявляти прекрасне, духовне у поезіях сучасних українських митців.


Доповнила промову професора його колега М.М. Марфобудінова. Вона підкреслила самобутність, народність і розмаїтість творчості поета. А концертну програму продовжила керівник центру кобзарського мистецтва з Підгороднього А.К. Ганжа-Родзянко. Cама вона поет, композитор і виконавець. Гостя разом з дитячим ансамблем «Зоряниця» подарувала слухачам задушевні пісні. Велика дружня сім’я Вощин прочитали за особами вірш І. Манжури «Батьківський заповіт».


Емоційно і яскраво виступила поетеса Леся Степовичка. Вона прочитала свого вірша «Манжура», а потім проспівала трьома мовами тропар свята Пасхи «Христос Воскрес».
Вдова поета І.Г. Сокульського Орися сказала, що рубанівський край має своє неповторне обличчя, незрівнянне з іншими, воно по-особливому чисте й радісне.

«Цей куточок Васильківщини дихає любов’ю, святістю і вабить усіх добрих людей до себе, ніби в рай».
На згадку про чоловіка, автора книг поезії «Володар каменю», «Означення волі», вона подарувала храму скатертину, вишиту калиновим квітами.
Нікого з присутніх не залишили байдужими пісні у виконанні Л. Власової і циганського ансамблю «Жива вода». Любов Власова життєлюбною, гарячою енергією свого серця «завела» усіх глядачів і запросила їх до танцю.А далі продовжували виступи:

бандуристки ансамблю «Сарма» з міста Новомосковська, дитячі танцювальні колективи: «Пролісок», «Серпантин», «Азбука танцю» з Дніпропетровська, солісти Дніпропетровського театру опери та балету: М. Козолуп, О. Григоренко, В. Шаблій і О. Срібницький.


Закінчилось свято гостинною трапезою та відвідуванням хати-музею Івана Манжури. Приємно, що в цей день особливо потішились діти: вони гралися на зелених галявинах, гойдались на гойдалках, милувались з дерев’яного місточка виглядом повноводного ставка. І їм, і дорослим ще довго не хотілось від’їжджати додому, бо Божа ласка і любов святої землі лагідно тримали їх у батьківських обіймах.

Людмила Клименко

Category: Новини
Метки: