12 грудня, субота
Вечірня о 17:00
— Івана Михайлович Сулима (? — 12 грудня 1635),
гетьман нереєстрових запорозьких козаків.
15 років був в турецькому полоні. Вирвавшись з полону,
повернувся в Україну. Прибувши на Січ, Іван Сулима
організовує численні морські походи в Чорне море.
За визначні походи в Крим й Туреччину проти татар
та турок, одержав від папи Павла V золоту медаль
з папським портретом. У 1632 році гетьман Сулима
провів свій знаменитий похід в Азовське море,
де взяв штурмом турецьку фортецю Азов в гирлі Дону.
У серпні 1635 р., повертаючись з походу
проти Туреччини на чолі козацького (нереєстрового)
війська, зруйнував щойно збудовану
польську фортецю Кодак на Дніпрі й винищив
її німецьку (найману) залогу з комендантом фортеці,
французом Маріоном.

Був по-зрадницькому схоплений; за рішенням сейму
гетьмана та декількох його сподвижників
було страчено на центральній площі у Варшаві.
“Волю не засліпиш, бо воля незмінно
сходитиме над Україною!”
І. Сулима

13 грудня, Неділя 28-ма
після П’ятидесятниці. Гл. 3
Апостола
Андрія Первозванного (62)
Літургія з 8:00
Поздоровляємо
іменинників з Днем Ангела
— Микола Дмитрович Леонтович
(1877, с. Монастирок, Немирівський р-н,
Вінницька обл. — 23 січня 1921, Марківка,
Теплицький район, Вінницька обл.) —
український композитор, хоровий диригент,
громадський діяч, педагог. Автор широковідомих
обробок українських народних пісень
для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».
Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі
як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Саме в ніч з 22 на 23 січня 1921 р. композитор
перебував у свого батька у селі Марківка
Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК
Грищенком, який напросився в хату переночувати,
назвавшись чекістом, що проводить боротьбу
з бандитизмом. Вранці він пограбував будинок,
застреливши Миколу Леонтовича.
— Євген Олександрович Сверстюк
(1928, Сільце, Волинське воєводство —
1 грудня 2014, Київ, Україна) —
український письменник, мислитель, філософ,
гоголезнавець, громадський діяч. Засновник
та з 1989 незмінний редактор
православної газети «Наша віра»,
президент Українського ПЕН-клубу.
Доктор філософії. Політв’язень радянського режиму.
Автор книг, численних статей з літературознавства,
психології і релігієзнавства; поезій, перекладів
із німецької, англійської, російської мов на українську.

* * *
	Сірий птах помахнув крилом П’ять разів І завмер під німим шатром Синіх зір. Знов у камері я один, Новий рік… А за ґратами шарудить Сірий вік. Той старий Новий рік втямки: Вдень тоді Пульс мацнув, озирнув кутки: Що ж – ходім. Нині в смутку замерзлих шиб Той же світ. Намалюй мені, напиши! Босий слід.

15 грудня, вівторок
— Микола Гурович Куліш
(1892, Чаплинка - 3 листопада 1937,
ур. Сандармох, Карелія) — український письменник,
режисер, драматург, громадський діяч, газетяр
і редактор, діяч української освіти, педагог.
У грудні 1934 року, після похорону
свого друга Івана Дніпровського, Миколу Куліша
було заарештовано органами НКВС.
В березні 1935 року виїзною Військовою колегією
Верховного суду разом з Г. Епіком, Є. Плужником,
В. Підмогильним, О. Ковінькою та іншими
засуджений до 10 років Соловецьких таборів.
На Соловках утримувався в суворій ізоляції.
3 листопада 1937 року, за постановою
особливої трійки НКВС по Ленінградській області
від 9 жовтня 1937 р., розстріляний
в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району,
Карелія, у складі т. зв. «Соловецького етапу»
у кількості 1111 осіб, разом із Валер’яном Підмогильним,
Юрієм Мазуренком та Григорієм Епіком.
— ХІ Ультиматум РНК Центральній Раді
(1917) — ультиматум більшовицького уряду Росії
(Ради народних комісарів) Центральній Раді України.
Написаний за підписом Володимира Леніна і
Льва Троцького. Переданий у Київ 17 грудня 1917 р.
Документ вимагав від українського уряду безумовної
покори більшовикам в Україні. Центральну Раду
звинувачено в «нечуваній зраді революції». На відповідь
давалося 48 годин. У разі відмови Рада народних
комісарів Росії вважатиме Центральну Раду в стані
відкритої війни проти радянської влади.
Відхилений 20 грудня 1917 року Українською
Центральною Радою за підписом Володимира
Винниченка та Симона Петлюри. Став приводом
для початку більшовицької агресії проти України.

17 грудня, четвер
Вмц. Варвари (306)
Поздоровляємо
іменинниць з Днем Ангела

18 грудня, п’ятниця
Вечірня о 17:00

19 грудня, субота
Свт. Миколая (345)
Літургія з 8:00
Поздоровляємо
іменинників з Днем Ангела
Вечірня о 17:00
— Митрополит Микола (Борецький)
(1879-?) –
український духовний діяч, другий митрополит
відродженої 1921 року Української Автокефальної
Православної Церкви. Нащадок київського
митрополита Іова Борецького.
17 червня 1930 Борецького заарештовано.
Судова «трійка» при колегії ГПУ УСРР
4 липня ухвалила вирок — ув’язнити його
у концтаборі терміном на вісім років. Борецького
перевезли спочатку в розпорядження секретного
відділу ОДПУ до Москви, а потім разом із
групою засуджених у т. зв. справі СВУ —
в м. Ярославль до політичного ізолятора. Там
він тяжко захворів. Борецький відмовився підписати
заяву до папи Римського про відсутність
в Радянському Союзі переслідування за віру.
Він був доведений тортурами до божевілля і вже
тяжко хворий переведений до Соловецького концтабору,
а потім як безнадійно психічно хворого було
перевезено до Ленінградської психіатричної лікарні.
Останні відомості про безпорадний стан митрополита
надійшли до Вінниці у 1935 році.
Подальша його доля невідома.

25 грудня, п’ятниця
Свт. Спиридона Тримифунтського (348)

26 грудня, субота
Вечірня о 17:00
— Євген Павлович Плужник
(1898, Кантемирівка, Воронезька губернія —
31 січня 1936, Соловки) — український поет,
драматург, перекладач.

4 грудня 1934 заарештований НКВС.
В березні 1935 року виїзною Військовою колегією
Верховного суду разом з Г. Епіком, М. Кулішем,
В. Підмогильним, О. Ковінькою та іншими
засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено
на довготривале табірне ув’язнення
на Соловках, де він помер від туберкульозу.
Його останніми словами були
“Я вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру”.

27 грудня, Неділя 30-та
після П’ятидесятниці. Гл. 5
Святих Праотців
Літургія з 8:00
— 145 років тому народився
Дитріх Корнелійович Тіссен
(1870-1937), архітектор, який брав активну участь
у забудові Катеринослава наприкінці XIX –
на початку XX ст. 27 липня 1937 р.
Дитріх Тіссен був заарештований
і розстріляний 16 вересня 1937 р.

— 105 років тому народився
Євген Павлович Фомін
(1910-1942), український поет.
Був заарештований гестапо.
На пропозицію співпраці з окупаційною
адміністрацією Фомін не пристав.
Восени 1942 року його було розстріляно
у Бабиному Яру

28 грудня, понеділок
— Данило Терпило (отаман Зелений)
(1886, Трипілля — кінець листопада 1919, Стрітівка) –
суспільний діяч, революціонер
і повстанський отаман козацького походження.
Зелений воював проти більшовиків
на території Васильківського, Фастівського,
Ржищевського, Обухівського та Переяславського
повітів сучасної Київської області, а також
на території Чернігівської, Полтавської
і Подільської губерній.
У Переяславі 15 липня 1919 р.
отаман Зелений урочисто, в присутності
місцевого люду та свого війська,
скасував Переяславську угоду 1654 року
про «возз’єднання» з Московією.

31 грудня, четвер
— Гнат Мартинович Хоткевич
(1878, Харків — 8 жовтня 1938,
тюрма НКВД СССР) — український письменник,
історик, бандурист, композитор,
мистецтвознавець, етнограф, педагог,
театральний і громадсько-політичний діяч.
1900 — закінчив технічний факультет
Харківського технологічного інституту.
Розробив власний проект дизельного поїзда (1901)
на 30 років раніше від американського аналогу.
Особливою трійкою УНКВС
по Харківській області 29 вересня 1938 р.
засуджений до розстрілу.
Вирок виконаний 8 жовтня 1938 року.
— 115 років тому народився
Михайло Тадейович Дубовик
(1900 — 7 липня 1941), поет.
Закінчив у 1927 Дніпропетровський
інститут народної освіти.
Автор поетичних збірок «Вежі»,
«Змагання» (1930), «Тепловій» (1940),
«Багряний листопад» (1941).
У червні 1941 року
заарештований і розстріляний.