13 грудня, середа
– Апостола Андрія Первозваного (62)
   — 140 років від дня народження Миколи Леонтовича
   (1877, с. Монастирок, Брацлавський повіт, Подільська губернія -
   23 січня 1921, с. Марківка, Гайсинський повіт, Подільська губернія). Український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».

   В ніч на 23 січня 1921 р. композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК (КГБ) Афанасієм Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок і застрелив Миколу Леонтовича.
   Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells» — www.naviky.dp.ua).

* * *

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: «Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, — Там овечки покотились, А ягнички народились. У тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей, Хоч не гроші, то полова, У тебе жінка чорноброва.» Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка.

 
16 грудня, субота Вечірня з 17:00
17 грудня, неділя Вмц. Варвари Літургія з 8:00
 
18 грудня, понеділок Вечірня з 17:00
   — 125 років від дня народження та  80 років із дня загибелі Миколи Куліша (1892, Чаплинка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія - 3 листопада 1937, ур. Сандармох, Карелія). Український письменник, режисер, драматург, громадський діяч, газетяр і редактор, діяч української освіти, педагог. Микола Куліш став драматургом, творчість якого відкрила нові напрямки у розвитку світового драматичного мистецтва XX- го і XXI століть. У грудні 1934 року, після похорону свого друга Івана Дніпровського, Миколу Куліша було заарештовано органами НКВС. На Соловках утримувався в суворій ізоляції.

   3 листопада 1937 року, за постановою особливої трійки НКВС по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 р., розстріляний в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія, у складі т. зв. «Соловецького етапу» у кількості 1111 осіб, разом із Валер’яном Підмогильним, Юрієм Мазуренком та Григорієм Епіком.
   Микола Куліш займався літературною діяльністю майже все своє життя — 30 років із 45. Драматург писав навіть тоді, коли перебував на Соловках, в ув’язненні.
19 грудня, вівторок Свт. Миколи Літургія з 8:00
 
23 грудня, субота Вечірня з 17:00
24 грудня, неділя Праотців Літургія з 8:00
 
30 грудня, субота Вечірня з 17:00
31 грудня, неділя Святих отців Літургія з 8:00
   — 140 років від дня народження Гната Хоткевича (1877, Харків —
   8 жовтня 1938, в’язниця НКВС, СССР). Український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч, організатор Гуцульського театру.

   Гнат Хоткевич народився в Харкові, де минула більша частина його життя. 1900 р. закінчив місцевий технологічний інститут. Ще в студентські роки включився в культурно-освітню діяльність на селі, віртуозно опанувавши гру на бандурі. Разом з О.Матюшенком, майбутнім організатором повстання на панцернику “Потемкин”, влаштовував вистави, їздив місцями козацької слави. Зрештою, увійшов у контакти із членами Української соціал-демократичної партії (О. Коваленко, Ж. Коллар та ін.). Все це викликало підозри місцевих властей, внаслідок чого 1899 р. він був на рік виключений з інституту як неблагонадійний. Був одним з організаторів виступу кобзарів-лірників на Археологічному з’їзді в Харкові (1902), фундатором Робітничого театру.
   1905 р. взяв активну участь у революційних подіях, у зв’язку з чим змушений був емігрувати до Галичини. Повернувшись до Києва 1912 p., він одразу ж був арештований і висланий за межі України. Повернувся до Харкова після розпаду царської Росії, проживши тут до свого чергового арешту.
   Гнат Хоткевич — самобутня творча постать: письменник, критик, літературознавець, мистецтвознавець, театральний і музичний діяч, історик і етнограф, автор багатьох новел, оповідань, повістей, романів. Окремими книжками вийшли друком “Поезії в прозі” (1902), драма “Лихоліття” (1906), повісті “Камінна душа” (1911), “Авірон” (1917), оповідання “Гірські акварелі” (1914), “Твори” у восьми томах (1928 -1931) та ін.
   Незважаючи на свої заслуги перед народом як талановитого письменника, громадського і культурного діяча, учасника революційного руху в Україні, Хоткевич з початку 30-х років зазнає жорстоких переслідувань з боку партократії: його звинувачують у націоналізмі, не публікують творів, шельмують у пресі.
   23 лютого 1938p. виписано ордер на арешт Г. Хоткевича.
   Розстріляний 8 жовтня 1938p.
   У 1995 р. у смт. Високому було відкрито меморіальну кімнату-музей Гната Хоткевича, яка є філією Харківського літературного музею.

Гнат Хоткевич і Гуцульський театр

   Літературні твори:
   “Блудний син” (1898)
   “Різдвяний вечір” (1899)
   “Добром усе переможеш” (1899)
   Цикл “Життєві аналогії” (1897-1901)
   “Дивні пригоди комахи Саґвіна” (1901)
   “Поезія в прозі” (1902)
   “Сагайдачний” (1908),
   “Гуцульський рік”, п’єса (1910)
   “Непросте” (1911)
   “Камінна душа” (1911, роман вийшов з ілюстраціями автора)
   “Гірські акварелі”, збірка (1914)
   “Гуцульські образки” (1914-1915, уперше надруковані 1923)
   “Авірон” (1917)
   “Григорій Савич Сковорода” (1920)
   “Авірон”, повість (1928)
   “Твори у 8 тт.” (1928-1932)
   “Довбуш” (перше видання — 1965)
   “Твори в двох томах” (1966)
   “Тарасик” (перше видання — 2002)
   Дружина Хоткевича, Платоніда Володимирівна була репресована і по війні вислана в Казахстан. Пізніше, після повернення в Україну, жила в Криворівні, де працювала в хаті-музеї Івана Франка.
   Дочка Галина під час війни була вивезена в Німеччину, а потім з іншими переміщеними особами оселилася в Марокко, де довгий час була парафіянкою та півчою православної церкви Воскресіння Христового в Рабаті. З початку 1970-х проживала в місті Гренобль, Франція (26 січня 2010).
   Син Володимир записався до Української дивізії і пропав безвісті у боротьбі з червоним військом під Курськом.
   Дочка Оля оселилася у Венесуелі.
   Син Євген утонув, нелегально перетинаючи радянсько-іранський кордон.
   Син Володимир залишився в Харкові і став ректором Харківського університету.

   З 1998 року в Харкові раз на три роки проводиться Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича. У конкурсі беруть участь бандуристи-інструменталісти, бандуристи-співаки, цимбалісти, сопілкарі, домристи, кобзарі.
 

* * *

Більшість Церков світу, в тому числі і православних, святкує Різдво за сучасним календарем. А в Україні православні, греко-католики і значна частина протестантів святкують Різдво на два тижні пізніше. Чи є якась дійсна причина розділяти християн по календарному питанню?
Ні, такої причини немає! Немає причини для сперечань між християнами з приводу різниці в календарях!
За сенсом церковного календаря православні свята прив’язані до астрономічних явищ: Різдво – до зимового сонцестояння. Благовіщення Пресвятої Богородиці – до весняного рівнодення…
Але дні православних свят взагалі давно вже не співпадають з астрономічними датами цих подій.
Наприклад, в природі зимове сонцестояння відбувається приблизно 25 грудня, а ми святкуємо Різдво аж 7 січня! Тобто на два тижні пізніше.
Таким чином, у нас існує розбіжність між громадянським та церковним застарілим календарем, який вперто відстоюють закостенілі церковники, залякуючи віруючий народ «уничтожением многовековых православных традиций украинского народа».
Отож, є юліанський календар (від Юлія Цезаря, т.з. старий стиль) і є григоріанський календар (від папи Григорія ХІІІ, розроблений на основі юліанського, т.з. новий стиль, більш точний), за яким живемо ми і весь світ.
Кожен має право вільно вибирати, по якому календарю жити і святкувати. Це залежить від його рівня віри, стану освіти, розсудливості, відчуття свободи…
А залякування «демонізацією, чіпами, кодами, фізіологічними потребами, православним гетто, безбожною владою, біометричними паспортами…» – це вже відноситься не до календарної проблеми, а до Кримінального кодексу – це розпалювання ворожнечі та релігійної нетерпимості, що є абсолютно неприйнятним для християнина і для кожної людини!
Добрих Мирних Радісних Зимових Свят всім Вам, дорогі брати і сестри!
 
6 січня, субота День пісний
Опівночі з 6 на 7 січня починається Різдвяне Богослужіння
З 6:00 до 11:00 ранку – перепочинок
7 січня, неділя Різдво Христове, Колядки з 12:00
8 січня, понеділок Собор Богородиці Літургія з 8:00

 
13 січня, субота Вечірня з 17:00
Прп. Меланії

 
14 січня, неділя Свт. Василя Великого, Свт. Петра Могили
Старий Новий Рік Літургія з 8:00

 
18 січня, четвер Часи Навечір’я з 10:00
Велике освячення води
Вечірня з 21:00. Опівночі — Йордань
19 січня, п’ятниця Богоявлення, Водохреща Літургія з 8:00
Велике освячення води

 
20 січня, субота Вечірня з 17:00
21 січня, неділя Прп. Григорія Літургія з 8:00
 
27 січня, субота Рівноап. Ніни Вечірня з 17:00
28 січня, неділя Про митаря та фарисея Літургія з 8:00
 
29 січня, понеділок День пам’яті героїв Крут
З 29 січня — Седмиця загальна, посту немає