15 липня — 28 липня
Posted By Рубанівське on 20.07.2015
16 липня, четвер
Прп. Анатолія,
затворника Києво-Печерського (ХІІ)
Прп. Анатолія,
затворника Києво-Печерського (ХІІ)
17 липня, п’ятниця
Прп. Андрія Рубльова, іконописця (ХV)
Прп. Андрія Рубльова, іконописця (ХV)
18 липня, субота
Прп. Сергія, ігум. Радонезького (1422)
Вечірня о 18:00
Прп. Сергія, ігум. Радонезького (1422)
Вечірня о 18:00
19 липня, Неділя 7-ма після П’ятидесятниці. Гл. 6
Прав. діви Юліанії, кн. Ольшанської (ХІІІ).
Літургія з 8:00
Володимир Мусійович Чехівський
(1876, с. Горохуватка Київського повіту на Київщині —
3 листопада 1937, урочище Сандармох, Карелія) —
український політичний і громадський діяч,
прем’єр-міністр УНР. Один з фундаторів УАПЦ.
Депутат першої Державної думи Російської імперії.
29 липня 1929 заарештований. 19 квітня 1930
засуджений до розстрілу, заміненого
10-річним ув’язненням. Відбував покарання
у Хабаровському і Ярославському політізоляторі,
з 1933 — в Соловецькому таборі особливого
призначення, в 1936 додатково засуджений
до трьох років позбавлення волі.
3 листопада 1937 розстріляний
за вироком трійки УНКВС Ленінградської області.
Прав. діви Юліанії, кн. Ольшанської (ХІІІ).
Літургія з 8:00
Володимир Мусійович Чехівський
(1876, с. Горохуватка Київського повіту на Київщині —
3 листопада 1937, урочище Сандармох, Карелія) —
український політичний і громадський діяч,
прем’єр-міністр УНР. Один з фундаторів УАПЦ.
Депутат першої Державної думи Російської імперії.
29 липня 1929 заарештований. 19 квітня 1930
засуджений до розстрілу, заміненого
10-річним ув’язненням. Відбував покарання
у Хабаровському і Ярославському політізоляторі,
з 1933 — в Соловецькому таборі особливого
призначення, в 1936 додатково засуджений
до трьох років позбавлення волі.
3 листопада 1937 розстріляний
за вироком трійки УНКВС Ленінградської області.
21 липня, вівторок
Олена Іванівна Теліга
(1906, Іллінське Московська обл. – 22.02.1942, Київ),
українська поетеса, літературний критик, діяч
української культури, діячка ОУН.
О. Теліга не брала до уваги постанов німецької влади:
ігнорувала вказівки німців зухвало і принципово.
7 лютого 1942 р. почалися арешти. Друзі її попереджали,
що ґестапо готує засідку на вул. Трьохсвятительській,
де розміщувалася Спілка; проте знала, на що йде,
тікати не збиралася. У приватній розмові
з М. Михалевичем уперто підкреслила:
«Ще раз із Києва на еміграцію не поїду! Не можу…»
Це був її свідомий вибір, це був її шлях,
який вона гідно пройшла до останнього подиху.
Олена пішла на стовідсоткову загибель, з нею пішов
і її чоловік Михайло. Під час арешту він назвався
письменником, щоб бути разом з нею.
В київському ґестапо Олена Теліга перебувала
у камері № 34. Тоді ж відбулася її зустріч
із сестрою Лесі Українки, з якою вона обмовилася
кількома фразами. На сірому ґестапівському мурі
залишила вона свій останній автограф: угорі
намальовано тризуб і напис — «Тут сиділа і звідси
йде на розстріл Олена Теліга».
22 лютого 1942 р. українську письменницю-патріотку
було розстріляно в Бабиному Яру
разом із чоловіком та соратниками.
Олена Іванівна Теліга
(1906, Іллінське Московська обл. – 22.02.1942, Київ),
українська поетеса, літературний критик, діяч
української культури, діячка ОУН.
О. Теліга не брала до уваги постанов німецької влади:
ігнорувала вказівки німців зухвало і принципово.
7 лютого 1942 р. почалися арешти. Друзі її попереджали,
що ґестапо готує засідку на вул. Трьохсвятительській,
де розміщувалася Спілка; проте знала, на що йде,
тікати не збиралася. У приватній розмові
з М. Михалевичем уперто підкреслила:
«Ще раз із Києва на еміграцію не поїду! Не можу…»
Це був її свідомий вибір, це був її шлях,
який вона гідно пройшла до останнього подиху.
Олена пішла на стовідсоткову загибель, з нею пішов
і її чоловік Михайло. Під час арешту він назвався
письменником, щоб бути разом з нею.
В київському ґестапо Олена Теліга перебувала
у камері № 34. Тоді ж відбулася її зустріч
із сестрою Лесі Українки, з якою вона обмовилася
кількома фразами. На сірому ґестапівському мурі
залишила вона свій останній автограф: угорі
намальовано тризуб і напис — «Тут сиділа і звідси
йде на розстріл Олена Теліга».
22 лютого 1942 р. українську письменницю-патріотку
було розстріляно в Бабиному Яру
разом із чоловіком та соратниками.
23 липня, четвер
Прп. Антонія Києво-Печерського (1073)
Прп. Антонія Києво-Печерського (1073)
24 липня, п’ятниця
Рівноап. Ольги, вел. кн. Київської (969)
Поздоровляємо іменинниць з Днем Ангела!
Рівноап. Ольги, вел. кн. Київської (969)
Поздоровляємо іменинниць з Днем Ангела!
25 липня, субота
Мчч. Феодора, варяга,
і сина його Іоанна, в Києві (983)
Вечірня о 18:00
Мчч. Феодора, варяга,
і сина його Іоанна, в Києві (983)
Вечірня о 18:00
26 липня, Неділя 8-ма після П’ятидесятниці. Гл. 7
Собор Архангела Гавриїла
Літургія з 8:00
Йосип Тукальський-Нелюбович
(?, Пинський повіт — 26 липня 1675) —
православний митрополит Київський, Галицький
та всієї Руси в 1663-75 роках.
Виступав проти втручання польського уряду
в українські церковні справи, за що у червні 1664 р.
був ув’язнений у Марієнбурзькій фортеці в Пруссії.
Митрополит розпорядився в усіх українських
православних церквах не поминати московського
царя. Відстоював незалежність української церкви
від зазіхань московського патріархату.
Артем Лук’янович Ведель
(1767, Київ — 14 липня 1808, Київ) —
український композитор, диригент, співак,
скрипаль. На початку 1799 він став послушником
Києво-Печерської Лаври. У Лаврі митець,
за спогадами прот. Петра Турчанинова
та ієромонаха Варлаама (Зубковського),
провадив подвижницький спосіб життя,
бездоганно виконуючи послух читця та співця
на кліросі. Він був прикладом для братії в покорі,
терпеливості та сумлінності служіння.
Митрополит і архімандрит Києво-Печерської лаври
Ієрофей (Малицький) 25 травня 1799 року
оголосив Веделя божевільним і передав київському
коменданту Ф. Л. Вігелю під варту.
Цар Павло І «повелеть соизволил:
отослать Веделя в дом сумасшедших в Киеве
и держать без выпуску». У київській божевільні
композитор промучився 9 років. Так його
врешті, без вини, без суду було замучено.
Собор Архангела Гавриїла
Літургія з 8:00
Йосип Тукальський-Нелюбович
(?, Пинський повіт — 26 липня 1675) —
православний митрополит Київський, Галицький
та всієї Руси в 1663-75 роках.
Виступав проти втручання польського уряду
в українські церковні справи, за що у червні 1664 р.
був ув’язнений у Марієнбурзькій фортеці в Пруссії.
Митрополит розпорядився в усіх українських
православних церквах не поминати московського
царя. Відстоював незалежність української церкви
від зазіхань московського патріархату.
Артем Лук’янович Ведель
(1767, Київ — 14 липня 1808, Київ) —
український композитор, диригент, співак,
скрипаль. На початку 1799 він став послушником
Києво-Печерської Лаври. У Лаврі митець,
за спогадами прот. Петра Турчанинова
та ієромонаха Варлаама (Зубковського),
провадив подвижницький спосіб життя,
бездоганно виконуючи послух читця та співця
на кліросі. Він був прикладом для братії в покорі,
терпеливості та сумлінності служіння.
Митрополит і архімандрит Києво-Печерської лаври
Ієрофей (Малицький) 25 травня 1799 року
оголосив Веделя божевільним і передав київському
коменданту Ф. Л. Вігелю під варту.
Цар Павло І «повелеть соизволил:
отослать Веделя в дом сумасшедших в Киеве
и держать без выпуску». У київській божевільні
композитор промучився 9 років. Так його
врешті, без вини, без суду було замучено.
27 липня, понеділок
Вечірня о 18:00
Вечірня о 18:00
28 липня, вівторок
Рівноап. вел. кн. Володимира Київського (1015)
Літургія з 8:00
Поздоровляємо іменинників з Днем Ангела!
Рівноап. вел. кн. Володимира Київського (1015)
Літургія з 8:00
Поздоровляємо іменинників з Днем Ангела!
* * * У крапельці дощу Живильна благодать. На вишенці червневій Слід небесний, У дзьобиках шпаків Поблискують черешні, По шовку маків літечко іде… Наталiя Василенко |
Comments