9 листопада — 4 грудня 2016
Posted By eavadmin on 14.11.2016
9 листопада, середа
Преподобного Нестора Літописця (1114)
День Української писемності та Мови
Преподобного Нестора Літописця (1114)
День Української писемності та Мови
* * * |
Я вертаюсь до рідної мови, Немов дивний збувається сон, І радію я кожному слову, Що приходить десь з потусторон. |
Я спраглілі вуста утоляю, З животворного п’ю джерела; Я до рідної мови вертаю, А вона мене вже – до села, |
Що замріялось в мареві степу, Зачекалось діточок своїх, Що гордують свойого вертепу, Десь кружляють, немов кураї. |
І залишили на призволяще В забуття і в полон полину Наймиліше село і найкраще, І пішли десь шукать дивину. |
Ще й донині її, волооку, Все шукають дурні. А вона Затаїлась в селі тім Широкім – Незбагненна ота дивина. |
Я вертаюсь до рідної мови, Як вертаються із забуття І до мене вертається знову Якесь дивне-предивне життя. |
І словам, ще не чутим ніколи, Я навчаюсь немов немовля; Я не знав їх і в школі й до школи Мабуть пра-прадід так розмовляв. |
Мабуть давнє, забуте, минуле, Колись прожите мною життя, Віковічного соння позбулось Й знову кличе мене до звитяг. |
Знов здіймається в серці поломінь, І з високих козацьких могил Знов збігають гарячі комоні І хвилюють гривастий ковил. |
Я вертаюсь до рідної мови, Мов перлини збираю слова; Пророста вона в кожному слові, Як весною з-під снігу трава. |
Я вертаюсь до рідної мови – З небуття повертаюся знов; Пісню мамину колискову Пригадав, як слова молитов. |
І виспівую кожнеє слово, Мов вилюлюю долю свою, Мов кую вороному підкови, Що примчить мене в рідну сім’ю. |
І вимріюю вже, що не згину В чужині, немов дикий могол; І що прийме мене Україна, Як заблудлого сина свого. |
Михайло Пишний |
12 листопада, субота
Вечірня з 17:00
13 листопада, Неділя 21-ша після П’ятдесятниці.
Прпп. Спиридона і Никодима,
просфорників Києво-Печерських
Літургія з 8:00
17 листопада, четвер
Свт. Павла (Конюшкевича),
митр. Тобольського (1770)
Український релігійний діяч, педагог,
місіонер у країнах Західного Сибіру,
викладач поетики у Києво-Могилянській академії.
Походив з Галичини. Похований в Києво-Печерській Лаврі.
19 листопада, субота
Вечірня з 17:00
20 листопада, Неділя 22-га після П’ятдесятниці
Літургія з 8:00
Вечірня з 17:00
21 листопада, понеділок
Собор Архистратига Михаїла
День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року)
та Революції Гідності (2013 року).
Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…»
25 листопада, п’ятниця
– 115 років від дня народження
Михайла Костянтиновича Ореста (Зерова)
(1901, Зіньків - 12 березня 1963, Аугсбург),
українського поета.
* * * |
Прекрасні дні, в минулім потонулі! Ще образ ваш не стерся, не поблід: Іду в ліси, де мій зостався слід, І знов мені шумлять дерева чулі. Я бачу блискавичний біг козулі, Таємну папороть і тихий глід, Суниць я бачу ароматний плід І п’ю блаженним слухом клич зозулі… |
Враз барви щастя гаснуть. У півтьмі Квадрат вікна біліє. Чорні грати, В залізі двері. Тиша. Я – в тюрмі. |
О, духи! Я не хочу тут конати, Я – волі син. Порвіть пагубну сіть! Я плачу, я благаю: поможіть! |
26 листопада, субота
Вечірня з 17:00
День пам’яті жертв Голодоморів
та політичних репресій
* * *
Вся історія Ураїни —
це шлях до Волі, до Свободи, Незалежності
і Самостійності. Це шлях до Бога.
Ми живемо на своїй, Богом даній землі, споконвіку. Було багато зазіхальників на нашу країну. Рабами українців не зробити, тому загарбників цікавлять тільки наші території. А до нас, “до населення”, застосовувалось пряме винищення. Голодомори, етноцид, геноцид, лінгвоцид. А передують їм так звані “братні обійми”: “всі ми слов’яни, одного кореня, триєдиний народ і т.д. …”
Винищується все, що не згодне з рабством: заможні трударі-землероби, цвіт інтелігенції; винищуються за національною ознакою: українці, євреї, татари, поляки та інші, винищуються за національну свідомість, винищувалось все, що відмовлялось стати “гвинтиком” в руках параноїдального вождя…
В нашому рідному місті Дніпрі на сьогодні вже виявилось декілька місць масових поховань жертв драконових режимів — сталінського і гітлерівського. Це сотні тисяч закатованих! І так по всій Україні!
Зиновія Служинська пише: “Не маєм права забути ту кривду і муку голоду, яку приготував нашому народу “старший брат” — страшну смерть дітей, безталанну юність, неймовірні страждання простих людей. Згадка про них викликає в душі невгамовний спротив. Щоб цього більше ніколи не було! Щоб більше ніколи ворог не знущався над Україною, над її свободолюбивим, мирним і добрим народом!”
* * * |
Любила Дарина вставати раненько, Любила, щоб в хаті було чепурненько. Ще півні, ще треті своє не співали Вона біля печі уже чаклувала. |
Хоч трішки протопить, в макітрі почовга Й зготує дитині сніданок з нічого. А доня ще ніжиться десь на печі І сняться дитині смачні калачі… |
…Дитина проснулась, дитина дивує: Чому це матуся так довго ночує? Чому це під нею холодна ряднина? Чому це так міцно спить мама Дарина? |
Чому ще не топлено в хаті сьогодні? І щічки і руці у мами холодні. І вже перекинувсь на полудень ранок, А мамця не порає доні сніданок? |
Чому вона голосу доні не чує? Чи, може, прикинулась, може, жартує? Та чому у хаті так сумно і тихо І мамця, здається, вже зовсім не диха?.. |
Не крук то, не ворон над хатою кряче, То страх заповзає в серденько дитяче. Дитина злякалась, дитина шепоче: — Матусю, прокинься!.. Я їстоньки хочу! |
І просить, і плаче, і кличе її… У відповідь тиша у хаті стоїть… А вдень якісь люди до хати зайшли, Дарину в ряднині кудись віднесли. |
Сказали, що мамця надовго заснула, Бо, бач, повечеряти вчора забула… |
Михайло Пишний |
27 листопада, Неділя 23-тя після П’ятдесятниці.
Апостола Филипа
Літургія з 8:00
Заговини на Різдвяний піст
28 листопада, понеділок
Початок Різдвяного посту
29 листопада, вівторок
Апостола і євангеліста Матвія
3 грудня, субота
Вечірня з 17:00
4 грудня, Неділя 24-та після П’ятдесятниці
Введення
Літургія з 8:00
Апостола Филипа
Літургія з 8:00
Заговини на Різдвяний піст
28 листопада, понеділок
Початок Різдвяного посту
29 листопада, вівторок
Апостола і євангеліста Матвія
3 грудня, субота
Вечірня з 17:00
4 грудня, Неділя 24-та після П’ятдесятниці
Введення
Літургія з 8:00
Comments